Прогулянка «страшним» Львовом

Насправді, це Геній драми, комедії та трагедії. Аристотель стверджує, що трагічний герой має бути і невинним, і винуватцем водночас. Винуватцем він стає через свою трагічну помилку, яка, зазвичай, є порушенням закладених природою у людину доброчесних чинників. Такі твори і лягли в основу теорії катарсису Аристотеля. Очищення за допомогою страху та співчуття. Відчуваєте страх від крилатого велетня з кинджалом та співчуття малюку, що десь там поруч із ним?

Отож! Скульптура створена Петром Войтовичем, автором багатьох алегоричних статуй у Львові.

Адреса: Оперний театр, пр. Свободи, 28.

Хто краще за народ зобразить уявлення про потойбічність? На іконах XVI–XVIII ст. існує безліч чудових зображень Страшного Суду, пекельних тортур, Сатани та самої Смерті. Якщо маєте кілька годин — радимо обов’язково відвідати Національний музей та порахувати, наприклад, маленьких чортенят або спробувати вгадати, як саме Смерть використовує сільськогосподарський інвентар.

Ціна квитків: для дорослих — 30 грн., для студентів — 15 грн., для учнів та пенсіонерів — 10 грн.

Адреса: Національний музей імені Андрея Шептицького, пр. Свободи, 20.

На жаль, у самому центрі Львова ми не побачимо найпопулярнішого маскарона духа-охоронця середньовічних будинків — Зелену Людину (англ. Green Man), символ відродження природи. Але ось його спадкоємці — дві чи то ящірки, чи то песика. Може, то Орф, батько Сфінкса и Немейського лева, та старший брат Кербера та Лернейської гідри?!

Адреса: вул. Тиктора, 31.

У готичній архітектурі горгулі були містичними охоронцями, а їхні барокові нащадки-маскарони час від часу мають комічний, нейтральний або романтичний вигляд. Міфічний дух-заступник над брамою кам’яниці на проспекті Свободи в’їдливо споглядає навколишній несмак та колотнечу. Місцеві кличуть його «індіанець з пальмовим листом», і, якщо гуляючи містом уночі, ви почуєте звук бубонців, то, напевно, вже зрозумієте, хто за вами стежить...

Адреса: пр. Свободи, 29.

Для охорони колишньої ощадної каси треба щось серйозніше за пекельних псів, тому зараз за сходами Музею етнографії спостерігає грифон. Точніше, дружина грифона. Або теща. Ласкаво просимо! Навіть квіток не обов’язково купувати, щоб із нею познайомитися. Але будьте обережні: не переплутайте з музейними доглядачами, це може бути дуже небезпечно!

Адреса: Музей етнографії та художнього промислу, пр. Свободи, 15.

Шанувальники скіфської культури та ті, хто бачив відому пектораль, знайомі з поняттям «звіриний стиль» та «сцени терзання». Дивіться, на колонах першого львівського хмарочоса відбуваються усілякі непотребства: три шари ящерів, змій та фантастичних риб, і хтось когось їсть. Насправді, йдеться про відродження та оновлення: щоб щось добре з’явилося на світ, старе має загинути. Жахливо виглядає, чи не так?

Адреса: пл. Міцкевича, 8.

Кожне пристойне середньовічне місто повинно мати свого святого та свого дракона. Святих заступників Львів має (Георгій — у православних та уніатів; Ян Дукля — у католиків), та й без дракона теж не обійшлося. Кажуть, колись він жив на Святоюрівській горі, і, за легендою, леви походять від драконів! Останній дракон зараз мешкає на Будинку Легенд та щодня о певній годині (о 10 ввечері… за львівським часом) дихає полум’ям. Подробиці розпитайте в сажотруса.

Адреса: Будинок Легенд, вул. Староєврейська, 48.

Існує багато зображень боротьби добра зі злом. Князь Темряви на більшості з них постає алегорично — у вигляді змія, дракона тощо. А ось у музеї зброї «Арсенал» зберігається пам’ятка львівського ливарництва XVII століття — «Святий Міхаїл, що вбиває сатану», яка свого часу прикрашала оборонні мури Львова. Дивна «прикраса» — Сатана на цей раз постає перед нами антропоморфним та моторошним.

Ціна квитків: для дорослих — 10 грн., для студентів, учнів, пенсіонерів — 5 грн.

Адреса: Музей збої Арсенал, вул. Підвальна 5.

Що? Повірили? А це, насправді, не кістка, а факел. І пес не звичайний, а Domini canum. «Господні Пси» — неофіційна назва домініканців, ченців одного з католицьких орденів. Взагалі, нічого страшного, якщо не згадувати, що саме цей орден приймав безпосередню участь у справах інквізиції.

Адреса: Домініканський монастир і собор, Музейна площа, 1.

Або мантікора, кому як більше подобається. Гібрид лева і скорпіона. Наконечники хвостів цих істот дуже отруйні. Живуть у пустелях і підземеллях, але ось тут звірюга видряпалася майже на небо. Бестіарії середньовіччя кажуть, що перемогти мантікору може лише лев. Тож, напевно, тому у місті Лева вона поводиться чемно.

Адреса: вул. Вірменьска, 33.

Фреска з зображення поховання абата Оділона. У процесії — 3 ченця: із закритим обличчям, що дивиться крізь нас, та ченець із відкритим обличчям, але заплющеними очима. Це образи минулого, сучасного та майбутнього. Але найцікавіше — ледь помітні тіні, що тримають у руках свічки. Це душі покійних — вони тут, і ми бачимо запалені свічки, які незабаром догорять. Світ невидимий є, і він вічний. А видимий світ — це єдина мить, поки горить свічка…

Святий Оділон був абатом-бенедиктинцем, жив у X–XI ст. Саме він встановив День ушанування душ померлих. Унікальні розписи в соборі зроблені Яном Генріком Розеном.

Адреса: Вірменський собор, вул. Вірменська, 7.

Позитивна композиція про боротьбу та перемогу. Богоматір стоїть на небесній тверді (а може й на яйці, що символізує Життя та Світ), босими ногами топче змія та лева, що символізує перемогу над гріхом та смертю. «На аспида та василиска наступиши і попереши лева та змія». Скульптура, проміж іншім, XVII ст.

Адреса: Вірменський дворик, вул.Вірменська, 7.

Найстаріша аптека міста та її мешканці, з якими ви зустрінетесь, якщо відвідаєте підземелля, алхімічну лабораторію та таємний львівський дворик, де відтворений вигляд житлового будинку заможного міщанина XVI–XVII ст. Десь у темному закутку чаклує над колбою алхімік. Кажуть, якщо залишити йому монету, здійсниться загадане бажання. А що відбудеться, коли ви знайдете чаклунку, — невідомо. Перевіряйте!

Адреса: Музей-аптека «Під Чорним Орлом», вул. Ставропігійська, 3.

Страшенних зміїв ми сьогодні вже бачили. Бачили котиків, що полюють на рибку. А як вам риба-змій, що полює на чорного кота? Змій тут, насправді, вже більше 300 років, а котик — зовсім новачок, але, здається, вони порозумілися. І разом стережуть барокову кам’яницю та її мешканців.

Адреса: пл. Ринок, 3.

Має ж у Князя бути трон, чи не так? Ось він з елементами готики та китайського виробництва в найкращому сенсі цього слова. Драконяча пика та хвостик, на який Д’Артаньян у радянському фильме про мушкетерів вішав свого капелюха. Бо не знав, що сісти на трон дозволено лише чоловіку та лише під час сатанинського обряду.

А ще обов’язково зазирніть у дзеркало позаду крісла. Кажуть, що в ньому можна побачити цапа з рогами.

Ціна квитків: для дорослих — 10 грн., для студентів, учнів, пенсіонерів — 5 грн.

Адреса: Історичний музей, пл. Ринок, 6.

Зараз ми вивчатимемо нове слово і слово це — «прангер». Саме так називають ганебний стовп, колону, біля якої виносили смертні вироки відомим особистостям, а також здійснювали тілесні покарання, в т.ч. кару ганьбою. У Львові, найвірогідніше, прангер було встановлено в момент налагодження управління містом за магдебурзьким правом у ХІV столітті. Він сильно постраждав під час падіння вежі ратуші 1826 року, після чого його було демонтовано та передано на збереження. Зараз ми бачимо його залишки (безголову Феміду та ката), реконструйовано в 1973 року.

Адреса: Італійський дворик, пл. Ринок, 6.

Чи знайоме вам походження поняття «панічний страх»? Пан або Фавн — дух, що спілкується з людиною уві сні або здалеку, лякаючи й застерігаючи її. Тобто гуляти кам’яними джунглями львівського середмістя, звичайно, можна, але обережно, бо фавнів тут аж двоє!

Адреса: пл. Ринок, 8.

А, може, 5 сатирів. Або просто 5 развеселих випивак, що прямували з ринку та затрималися. І вже деякій час кепкують з перехожих, кривляються та всім своїм виглядом натякають: «Обережно тут із 50 смаками пива! Може краще зробити ще одне коло містом та пошукати навколо себе щось нове та цікаве, лякливе та загадкове?!»

Адреса: вул. Театральна, 10.

Костел Єзуїтів від піздемелля до даху вартий того, щоб його відвідували, дивувалися та жахалися. Ліворуч бачимо вже добре знайомого, але цього разу намальованого Святого Михаїла, що вбиває дракона-Сатану, а далі біля вікна — дві жіночі постаті-алегорії Сон та Смерть, що простягать руки, дивляться кам’яними зіницями в порожнечу… А далі праворуч побачите…труну XVII століття. Memento mori, шановні!

Адреса: Костел Єзуїтів, вул. Театральна, 11.

На вибір: єзуїтські з привидом Чорного ченця та упирячим саркофагом або домініканські із залишками катівні. Обидва дуже старі (домініканські — найстаріші приміщення Львова, залишки палацу князя Лева, закладеного в XIII ст.) та дуууже атмосферні, велком!

Ціна квитків: від 15 грн. у групі; індивідуальні тури — від 70 грн.

Адреса: пл. І.Підкови, 13.