Вулиця Різдвяна

Розпочати прогулянку Різдвяною вулицею ми пропонуємо з невеликого затишного скверу, що розмістився між типовими двоповерхівками історичного Харкова. На цьому місці багато років тому стояла та сама Христоріздвяна церква, ім'ям якої і назвали нову вулицю. Хоча, якщо бути точнішими, на цьому місці стояло, в цілому, чотири храми. Найперший, дерев'яний, побудували ще за часів заснування самого Харкова, а в 1722 році замінили на новий. Дев'ять років потому церква згоріла, і замість неї у 80-ті роки XVIII століття з'явилася кам'яна, спроектована видатним архітектором Петром Ярославським. У 20-ті роки минулого століття храм знесли остаточно.

Навпроти скверу знаходиться будівля під №1 на вул. Різдвяній, що представляє велику історичну цінність. У двоповерхівці з симпатичним фасадом провів свої юнацькі роки наш відомий земляк, лауреат Нобелівської премії Ілля Мечников і його брат Микола. У ті часи (1850-1860-ті рр.) будівля була приватним пансіоном. Потім будинок належав дружині статського радника Ганні Рогожкіній, яка частину приміщень здавала в оренду для музичної майстерні, артілі посильних та під камери дільничного мирового судді. Сьогодні тут знаходиться управління праці та соціального захисту населення Новобаварського району.

Двоповерхову споруду на перетині вул. Різдвяної і Полтавського Шляху добре знають багато харків'ян, які знаються на економії. Донедавна тут знаходився комісійний магазин, про що довгий час свідчила величезна вивіска на фасаді. Звели цю будівлю в середині XIX століття. На початку минулого століття будинок належав Мангубі Бабаєвій — дружині нащадного почесного громадянина, яка здавала «квадрати» всім охочим. Тут був магазин водонепроникної сукні, комісійна контора з найму службовців, дві азербайджанські хлібопекарні і мебльовані кімнати з єврейськими обідами.

Під номером 9 на вул. Різдвяній розмістився один зв найбільш незвичайних будинків у місті. Трохи більше 100 років тому зодчі виконали будівлю у формах готичної архітектури: віконні прорізи зроблені у вигляді суцільної «клітки» по висоті трьох поверхів, а тонкі вертикальні тяги увінчані вежами. Такий стиль для Харкова — рідкість, у місті не набереться й десятка схожих будівель. Раніше загадковий вигляд будинку був притулком для мануфактури «Зільберман і сини». Сьогодні тут знаходиться одна з приватних фірм.

Чим далі ми крокуємо нашим маршрутом, тим вище і сучасніше зустрічаються нам будівлі. Одна з них, на розі Різдвяної вулиці і Лопанського провулка, претендує на звання одного з архітектурних символів міста. За деякими свідченнями, цей високий кутовий будинок — перша залізобетонна будівля Харкова. Побудували його на початку XX століття, і спочатку тут знаходився музей і виставкові зали, а в повоєнний час до 1970-х — протезна фабрика. Про будівництво знову згадали лише після розпаду Союзу і 20 років забуття: будинок відреставрували і влаштували в ньому клуб «Спліт». Місцем для розваг гігантська будівля була недовго, зараз вона знову пустує. І хоча величезні вікна в багатьох місцях розбиті, а тиньк подекуди осипається, будівля все одно звертає на себе увагу.

Навпроти будинку-гіганта розташований ще один монументальний будинок. На вул. Різдвяній, 11 понад 95 років виготовляють друковану продукцію, при цьому в історії великого триповерхового будинку було чимало поворотів. Спочатку тут заснували поліграфічне підприємство, яке з часом перетворили на книжкову фабрику «Комуніст». У повоєнний час виробляли зошити, папки і конверти. 60 років тому підприємство стало фабрикою кольорового друку, і лише на початку 1970-х воно знову отримало статус книжкового. Сьогодні в будівлі — одна з найбільших книжкових фабрик країни «Глобус».

Між велетнями конструктивізму умішалася незвичайна споруда в стилі модерн — будівля під номером 17, відома в Харкові як Будинок моделей. Унікальності цієї триповерхівці надають численні декоративні елементи фасаду, але головна «родзинка» зашифрована в майоліці. Ймовірно, належить вона самому Михайлу Врубелю, видатному художнику-символісту, який прожив в Харкові близько 15 років. В середині минулого десятиліття унікальну мозаїку хотіли зішкребти, але слава Врубеля зупинила будівельників.

На вулиці Різдвяній, 29 знаходиться один з найважливіших об'єктів міста — будівля управління Харківського метрополітену. Величезний сучасний корпус звели на місці старих складських приміщень, майстерень і крамниць. Про те, що ця будівля якось пов'язана з метро, можна здогадатися навіть по вхідних дверях, виконаних у вигляді тих, що відкриваються перед нами у вагонах підземки. Біля центрального входу увагу перехожих зазвичай завжди привертає скульптура людини в касці, який тримається за колісну пару. Виготовили цей пам'ятник, прозваний народом «штангістів в касці», самі працівники метрополітену, які хотіли показати цим твором, наскільки складною і виснажливою є їхня підземна праця.